Літо

Нарешті і до тернополя дойшло літо...нарештііііііііііііііііііі...лише сьогодні в нас виглянуло таке довгоочікуване сонечко. А я сиджу вдома за компом і сушу голову... Ні, не феном сушу, а проблемами. На носі вступ...я так переживаю, шо вже 2 день нічого їсти не можу. Весілля теж вже ой як не за горами, а ще скільки всього треба встигнути. Вишиваю весільний рушник. Запланувала таку трохи грандіозну схему, але вже виникають сумніви у власних можливостях. На вступі буде екзамен з англійської, яку я знаю не дуже добре. Вірніше дуже не добре. І так живем....З вірою і надією на краще. Але життя дає скільки прекрасних миттєвостей....

Минулого тижня їздили з моїми найкращими подругами на центральну Україну....Це все такі емоції, які залишають слід у нашому серці на все життя....саме так - усміхаючись і підтримуючи одне одного хочеться крокувати по життю. Не знаю як буде далі. Чи стане моє нове життя у Києві таким, яким воно було тут. Чи буду я там такою щасливою, як є тут...Але там буде нове життя. Так, мені трохи страшно...бо у Києві в мене немає практично нікого...Все потрібно буде починати спочатку. Але це мій шлях. І я вірю в себе і в майбутнє. Лише хочу, щоб друзі були поряд. Друзі, коханий і родина....А життя мені подарує щастя. Це я знаю. Можливо й егоїстично, але так хочеться бути по-справжньому щасливою і любити...Любити всіх і все... і нехай так буде до кінця моїх днів)))

Життя іде і все без коректур.....

Отак і в мене, купу всього і нараз. Але це мабуть добре. Я живу цим, люблю своє життя. Цей тиждень я прожила як не своїм життям. Все було якось так, наче я ходила в театр і була просто глядачем маленької шаленої історії. Тим більше з моїми друзяими по-іншому й бути не може. Пишу це так, наче у своєму щоденнику, бо мені пишеться))))Друкується вірніше. Справді життя то така штука, яка складається з різнобарвних полосок. От зараз у мене якась така не біла, а мабуть оранжева, сонячна полоса....Так приємно усміхатись)Щиро усміхатись, а особливо після того, як ти довго плакав. Таке життя))))

А тепер про рукоділля. Ніяк не візьмусь за весільний рушник. До нього просто з тими гулянками руки не доходять. Зате мені прилетів з Бердичева подаруночок від Людочки Lusi. Отримувати від неї подаруночки - суцільне задоволення. Там скільки всього класного, шо просто слів нема. І так - подушечка лдля голочок вишита ну дуууууууужеее акуратненько, косметичка, пошита вмілими ручками майстрині, стрічечки всякі, шпильочки, а ще квіточки, які в ванні розчиняються - мрія просто. В мене правда нема ванни, але буде повід знайти її і гарно провести час)))))))))

Ось таку скраб сторіночку ми з моїм найнай другом зробили для нашого вчителя з математики. Політ фантазії і вийшло таке маленьке творіннячко. Оскільки я не досвічений скрапніст))))то не удіть строго)))

Втілена мрія)

Намріяла я, надумала собі,озадачила маму і тата,зробила ескіз....3 місяці очікувань і впрошувань і є....Нарешті я маю вязану сумочку до своїх чобітків)))Наваляла квіточку,тато забацав ручки з моєю допомогою і тепер в мене есклюзив)))

Захопилась)))

Пройшло багато часу, а я все ніяк з тими клопотами не можу добратись до блогу. Ось нарешті... І замість того, щоб писати наукову статтю вирішила поділитись своїми новими маленькими здобутками)))Ось мої валяшки. Було 8 березня і причин всяких різниз цілу купу і я подругам понавалювала прикраси. Вони ніби задоволені. А я рада, що частинку свого тепла їм передала. Так хочеться далі творити, але часу не зовсім хватає. Державні екзамени, наукові конфереції, поступлення до Києва, весілля.....Короче омайнгот - коли я то всьо встигну, але для творчості місце завжди залишається.....

Зара шукаю гарну схемку для весільного рушник, тому якщо хтось може допомогти в такій нелегкій справі - буду неймовірно вдячна))))))

На Крестоманії я вже виклала фото своєї нової роботи - вірніше вона не зовсім нова, бо вишивала я її мабуть рік, але оформлення....Одного прекрасного дня я побачила в інтернеті рамочку з домальованим продовженням картини і закохалась. Ще в процесі роботи я задумала собі саме таке оформлення і....пішла по тернопільських багетках. З мене зробили дурну - типу - що я таке собі придумала, такого ніхто не робить. Але в моїй уяві вже кінцевий результат вималювався. Отож я замовила просту широку деревяне паспорту і пішла до художника зі своєю ідеєю. А що з того вийшло - дивіться самі)))

Мені дуже подобається заражатись хорошими ідеями від хороших людей. От і підхопила у Олі-Фіалки флешмоб. Суть його полягає у тому, щоб краще один з одним познайомитись. Правила читайте далі...

"Познакомимся поближе" 

Правила игры:
1. Оставляете комментарий: "Я готов(а) к интервью".
2. Я отвечаю, задавая вам 5 любых вопросов о вас и вашей жизни. У вас есть право не отвечать на вопросы, которые неудобны для вас.
3. Эту инструкцию, а также ваши ответы на мои вопросы вы постите у себя.

А тепер питаннячка,які я отрмала в результаті Фіалкиних роздумів))))

1.-Аня, какой вид творчества(рукоделия) приносит тебе наибольшее удовольстие?

Задоволення мені приносять все, що я  роблю, але кожен вид рукоділля має свою якусь особливість. Наприклад вишивка мене заспокоює, а ще я можу вишивати майже всюди, що робить мене з нею нерозлучною)))От валяння мені приносить найбільше задоволення тоді коли я бачу результат .оскільки ніколи не знаю що в кінці я отримаю))) щодо інших видів рукоділля - то я можна сказати тільки на старті і отримаю задоволення від освоєння

2.-Почему решила пойти в журналистику? Это семейное?

Ні, це не сімейне. І журналістів у моїй сімї нема, я от перша, дасть Бог, буду)А пішла в журналістику по кількох причинах. 1. Активний спосіб життя - це моє,  а журналістика без активності - ніяк. 2. Люблю спілкуватись з людьми. 3. Хотіла, щоб моя професія охоплювала різні аспекти життя, а журналістика якнайкраще під цей критерій підходить. 4. Ну і, напевне, переспектива, нахил до філологічних наук та творчість стали не останнім пунктом у списку причин вибору саме такої професії.

3. - Бывает, что совсем не тянет рукодельничать? Как тогда борешься с этим?

Звичайно буває. Але тільки тоді, коли я занята чимось цікавішим. Наприклад десь з друзями чи рідними відпочиваю, і т.д.От тоді й не треба з цим боротись)))

4. - где успела побывать, в каких городах, странах?

Якби ти мене запитала це ще пів року тому, я б не мала багато чого відповісти. Але от літом збулась моя мрія і я помандрувала трішки по Європі. Була в Польщі, Німеччині (Дрезден дуже гарне старовинне місто і стерильно чисте), Франції (о, Париж - ще одна мрія втілилась в життя, була з коханим на Ейфелевій вежі), Швейцарії (Берн не дуже спожобався, можливо враження зіпсували наркомани, які ні від кого не ховаючись задовільняють свої потреби), і Австрії (Відень - просто нема слів, кожен крок сповнює новими емоціями, як буду мати можливість повернусь туди обовязково). А в Україні відвідала багато міст, правда на східну Україну мене ще не заносило

5.-Есть любимое место в городе?Почему именно оно?

Важко сказати про одне улюблене місце. Мабуть дім - улюблене, але загалом є багато таких. Особливим для мене є острів кохання. Влітку дуже люблю вечером сісти на мопедЖ, купити пачечку смаженого насіння і поїхати туди. Сидіти, дивитись на нічне місто, думати, мріяти,іноді навіть скупатись))))Озеро - це гордість нашого міста. А загалом Тернопіль просто неймовірний. Приїжджайте в гості)