Давайте радіти життю разом)

Вишиваю свою маленьку картинку. Але яку - не можу сказати, бо вона має брати участь у конкурсі і здійснити мою мрію))))лежу на свому диванчику і переглядаю фільми. Мама наді мною трясеться, чай носить, лікує, навіть сама сьогодні поприбирала. а я лежу як валянок. Почуваю себе маленькою дитинкою. Давненько вже про мене так турбувались)
От щойно подивилась Воллі))Такий класний мультик, що просто аут))Подивіться, хто не бачив). А ще сьогодні дивилась "Різдвяного ангела" з Пенелопою Круз - теж дуже зворушливий фільм. І повчальний - ми іноді справді не задумуємось над тим, до чого можуть привести наші дії. І кохання треба берегти - загалом мені багато про що тепер хочеться поміркувати. Життя таке коротке і швидкоплинне. Давайте радіти життю разом)

погано

настрій реально хреновий. Сьогодні здала аналізи і треба ліуцватись. Не даром мене так скручує...Походила по місту - думала що хоч настрій підніме покупка ниточок - ні...нічого(((Погано мені блін

Зваляні прикраски)

От те, про що я писала вчора. І робила я його теж вчора. Це зваляні буси і сережки. Ось тепер покажу їх на ваш розсуд)Як думаєте, якщо замість стрічки зробити бісерну нитку - краще буде?

мої валяшки)

Нарешті сьогодні здала ту курсову. Як гора з плеч звалилась)Щойно засіла в неті на майстер класи по валянню. Стільки всього цікавого. Тільки от нехай мої ручки відійдуть від вчорашніх доробків, одразу візьмусь за ....нуууууу....ще толком не оприділилась, але мабуть за сумку (ото класно буде - саморобна сумка))), але дуууууже сумніваюсь що в мене з того щось вийде. І ще мабуть зроблю собі декоративну повязочку. На днях її побачила у Дрю Беррімор в якомусь фільмі - так цікаво)))От думаю і сообі зробити)Побачим)

Ось покажу вам кілька фотографій свого досвіду валяння)))

Тут на фото я в тому шарфіку, який мене спонукав до творіння своїми руками таких теплих і класних речей, 

а далі мій перший блокнотик ,зваляний з любовю. Знаю що є недоліки ,але він мені настільки дорогий, що я навіть не знаю, що в ньому писати. Можливо в кого є ідеї?Поділіться - буду дуже вдячна)

А ще у моєї мамусі було 50 років 20 листопада і я їй вирішила зробити подарунок своїми руками. ОТ що в нас вийшло)техніка - валяння на шовку. Теж перший досвід .але мамі дуже сподобалось)

Після рукодільної виставки я захопилась валянням....Це просто фантастика - те що я там побачила - це справді витвори мистецтва!!!!І замість того щоб купити собі шарф у вигляді листочків за 190 грн. я на 130 грн. накупила вовни для валяння. ось так почались мої стосунки з вовною...Тепер покажу кілька своїх доробочків.

П.С. Сьогодні доречі зваляла комплектик - буси і кульчики ,але покажу потім)

Нарешті доробила ту курсову...звичйно не досконало, але...як є...В мене сьогодні стільки планів і те і се хочу зробити .а що вийде -мне  знаю))Покажу ще кілька вишивочок своїх)

І сьогодні знову не виходила толком на вулицю. Холодіна....страх. Вишивала, смажила, варила...тобто нічого толком....

Тут біля мене стоїть одна особина і як той комар надоїдливий жужить над вухом....)Так би дати їй по голові тою клавіатурою, але шкода, хай ше поживе дитина трохи))))))

Похвастаюсь))

хочу показати вам мої невеличкі творіння, що на сьогодні радують серце і душу не тільки мені. а й моїм рідним людям). Отож тут є дечкі мої роботи. Зокрема, збірка моїх маленьких початкових робіт, які дорогі моєму серцю тому, що з них починалась моя хрестикова доріжка)))Весільні мотиви були зпрезентовані моїм друзям у день їхнього одруження. Соняхи, подарованібабусі, яка дуже ними тішиться, про інші картинки розповім далі.

рамочки

десь у листопаді я проходила практику у Києві і ми з коханим проїжджали мимо магазину творчих іде "Тенденс декор" )можливо дехто вже з ним стикався). От зайшли ми туди і там я пропала. Скільки цікавих ідей. Я просто розгубилась. накупила я там всякого різного і вириша власноруч зробити рамку. Покажу кілька своїх творінь. Можливо не дуже вдалих, але...) На фото моя подруга, ми з коханим цього літа біля Ейфелевої вежі, та мої найрідніші і найкращі у світі батьки))

Мої перші спроби ліпки з полімерної глини

Незнаю де я вперше побачила цю красу, але насправді захопилась. Запитаєте чому?А тому, що у мене з дитинства захоплення сумками і біжутерією. Оскільки шити я толком не навчилась, то зайнялась вишиванням. А тепер дізналас ще й про те що можна своїми руками красу таку робити з пластіку. От і замоивила в однієї своєї знайомої з Криму, щоб вона мені його привезла (як виявилось там він набааааааагато дешевший, ніж у нашому Тернополі). Дивіться що у нас вийшло))))

Привіт усім тим, хто зайде вперше на мою сторінку)). Чесно-кажучи я й сама тут вперше, тому вирішила написати тим, хто сюди завітає. І так - я студентка Тернопільського національного педагогічного університету, тепер навчаюсь на 4 курсі відділення журналістики. Як на мене, то фах обрала правильно, але час все розставить на свої місця. З самого дитинства батьки нас з братом (на 2 роки молодший від мене) виховували так, щоб ми мали активну життєву позицію. Я з двох років стою на гірських лижах і тепер від мене часто можна почути, що на лижах почуваюсь впевненіше ніж на своїх ногах)))Ось так)

Мабуть ще зі школи я захопилась вишиванням,якщо не раніше. Хрестики стали невідємною його частиною у нелегкий момент мого життя, я лежала після двох операцій у лікарні і щоб відволіктись вирішила вишивати. З того часу цей вид рукоділля є основним для мене. Коли у мій світ увійшла техно революція у вигляді нету, я познайомилась з Крестоманією (рукодільним форумом), а звідти й з іншими дуууууууже цікавими видами рукоділля. Відтак тепер пробую свої сили і у валянні і у декоруванні і у ліпленні з полімерної глини, тобто в багатьох інших видах рукоділля. На це підсадила і своїх знайомих, оскільки з рукоділлям не розлучаюсь навіть на парах))).

У школі не любила читати страшенно, проте...Коли школа залшилась позаду і мене перестали заставляти читати всяку байду. Я отримала задоволення від вперше обраної і прочитаної мною книги. З того часу обожнюю читати, але тільки те, що мені подобається.

Дуже люблю подорожувати. Загалом я в розїздах настільки часто, що сама іноді хочу зупинитись, лягти на диван і відпочити, щоб ніхто не дзвонив, нікуди не потрібно було вирушати. А тато інколи питає чи я ще дорогу додому не забула)))Та це тільки на користь ,бо я вважаю, що хороші емоції наповнюють наше життя теплом, якимось своєрідним змістом. 

А ще дякую Богу за те, що оточив мене хорошими людьми. У мене пречудова сімя, якою горджуся і яку несамовито люблю. У мене чудові друзі, яким можу довірити мабуть і життя. У мене коханий хлопчик, який, мабуть, стане коханим чоловіком. У мене купу знайомих, хороших і не дуже, але ті, що не дуже. роблять мене кращою, тому і їм вдячна....Загалом...ось так я живу...по троху буду розповідати інше про себе, а цей пост буду завершувати, бо щось уже дуже розписалась))))Дякую що завітали і рада бачити. чути і читати вас на моїй сторінці)))

"Нам ніколи не дається бажання без можливості втілити його в життя" Р. Бах